Виховна робота

                                                                 Посієш вчинок - пожнеш звичку,

                                                                     посієш звичку - пожнеш характер, 

                                                                  посієш характер - пожнеш долю.

Народна мудрість

        Виховання – найбільш важлива і найбільш суперечлива сфера педагогічної діяльності на сучасному етапі. Завданням виховання є створення необхідних умов, за яких може розвинутися активний громадянин сучасного суспільства, що добре знає себе, вміє правильно використовувати власний потенціал, здатний створити ситуацію успіху, розробити й реалізувати власний життєвий проект.

       ♦ Завдання сучасної освіти щодо формування творчої, соціально активної, інтелектуально розвиненої особистості вимагають від педагогів науково-педагогічно обґрунтованих підходів до організації виховної роботи у загальноосвітніх закладах. У глобальному світовому суспільстві молодь не повинна втрачати свою індивідуальність, глибоке відчуття єдності, повагу до духовних, моральних і культурних надбань.

       ♦Основою сучасного виховного процесу є людина як найвища цінність.

       ♦Головною тенденцією виховання є формування системи ціннісного ставлення особистості до соціального й природного довкілля та самої себе. Сучасному вихованню має бути повною мірою властива випереджувальна роль у демократичному процесі державотворення, воно має стати засобом відродження національної культури, зупинення соціальної деградації, стимулу пробудження високих моральних якостей – совісті, патріотизму, людяності, почуття громадянської і власної гідності, творчої ініціативи.

       ♦ Метою виховання є формування морально-духовної життєво компетентної особистості, яка успішно само реалізується в соціумі як громадянин, сім’янин, професіонал.

       ♦ Основні принципи виховання:

     Виховна робота школи направлена на:

- розвиток національно-правової свідомості  учнів;

- виховання моралі, громадянської і соціальної відповідальності;

- формування в учнів загальнолюдської моралі, успадкування духовних

   надбань українського народу;

- розвиток духовності, художньо-естетичної, правової, екологічної культури;

- скоординованість і єдність дій школи, сім’ї та громадськості як активних

   учасників виховного процесу;

- актуальність і змістовність масових виховних заходів, високий рівень

  самостійності та активності учнів під час їх підготовки та проведення,

   залучення батьків;

- забезпечення умов для самореалізації особистості; відповідно до її

   здібностей;

-використання музейних форм роботи;

- профілактика правопорушень і злочинів серед учнів, робота з дітьми СЖО

- розширення діяльності учнівського самоврядування з урахуванням пріоритетності інтересів школярів під час реалізації стратегії сталого розвитку в умовах випереджаючої освіти.

    ♦ Основні напрямки виховної роботи:

Пріоритетними є такі напрямки виховання:

- родинно-сімейний,

- громадянський,

- формування здорового способу життя,

- превентивний,

- формування художньо-естетичних навичок,

- патріотичний.

Впроваджуємо і використовуємо у виховній роботі:

☻інтерактивні технології. Інтерактивна технологія має свої закономірності та особливості, а саме:

-  відбувається за умов постійної активної взаємодії учнів і педагога

-  педагог-виступає в ролі організатора процесу виховання, лідера групи

-  застосування методів, спільного вирішення проблем шляхом моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор

Кредо інтерактивного виховання:

Те, що я чую, я забуваю.

Те, що я бачу й чую, я трохи пам’ятаю.

Те, що я чую, бачу й обговорюю, я починаю розуміти.

Коли чую, бачу, обговорюю й роблю – я набуваю навичок.

 Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром.

На сучасному етапі використання інтерактивних технологій у виховному процесі сприяє формуванню освіченої, високоморальної духовно багатої людини з широким кругозором, що здатна самореалізуватися в умовах складного і стрімкого розвитку громадянського суспільства. Дані технології розвивають критичне мислення учнів, їхню культуру полеміки й самопрезинтації, здібності самостійного аналізу, виховують толерантне ставлення до іншої думки, повагу до національних традицій.

☻критичне мислення – один із способів інтелектуальної діяльності людини. Критичне мислення включає:

-  готовність формувати власну, незалежну точку зору та вміння виявити повагу до поглядів інших людей, брати на себе відповідальність за свої дії

-  оцінювати нову інформацію

-  вміння просіювати інформацію

-  сприйняття ідей та аналіз і висновки з них

Людина, що мислить критично, менше піддається впливові та має більш захищену систему поглядів. Критично мислячій людині необхідні такі дослідницькі навички: спостерігати, описувати, порівнювати, визначати, асоціювати, узагальнювати, прогнозувати, застосовувати.Для того, щоб учень міг скористатися своїми можливостями критичного мислення, йому потрібно розвивати важливі якості: готовність до планування, гнучкість, наполегливість, готовність виправляти свої помилки, усвідомлення, пошук компромісних рішень.

☻елементи виховання  випереджаючої освіти для сталого розвитку.

     Сучасний зміст виховання в Україні – це науково обґрунтована система загальнокультурних і національних цінностей та відповідна сукупність соціально значущих якостей особистості, що характеризують її ставлення до суспільства й держави, інших людей, природи, мистецтва, самої себе. Виховання здійснюють для ідентифікації виховання із загально визначеними цінностями і якостями. Система цінностей і якостей особистості розвивається й виявляється через її власне ставлення.

1— 4 класи

 1. Глибоко вивчати індивідуальні особливості учнів, їх інтереси, здібності й потреби.

2. Виховувати пізнавальні інтереси й активне ставлення де суспільного життя.

5. Розширювати, поглиблювати і систематизувати розуміння дітьми моральних норм і правил, культури поведінки в суспільстві.

4. Формувати практичні вміння і навички культури поведінки, турботливого ставлення до людей, природи.

5. Розвивати вміння школярів справедливо оцінювати свої і чужі вчинки.

6. Вчити учнів умінню працювати за планом, ставити перед собою конкретні завдання, виконувати їх.

7. Розкривати перед кожним учнем можливості його особистої участі у суспільно-корисних справах, залучати до послідовного їх виконання.

8. Виховувати позитивні риси характеру: старанність і організованість, обов'язковість, співпереживання, шанобливе ставлення до старших, чесність, доброту, старанність, дисциплінованість.

9. На основі традицій, звичаїв, обрядів, свят українського народу  залучати учнів до скарбниць української культури.

10. Вчити учнів турбуватися про своє здоров'я,   дотримуватися правил особистої гігієни.

11. Вивчати інтереси і потреби сім'ї, вдосконалювати зв'язки з нею.

5—6 класи

1. Вивчення індивідуальних особливостей учнів, їхніх інтересів і потреб.

2. Формування дружного, організованого колективу через активізацію форм індивідуального впливу та колективної виховної роботи.

3. Орієнтація кожного учня на розвиток його нових психологічних можливостей; проектування особистості, організація та управління процесом її розвитку.

4. Прищеплення учням навичок планування своїх дій на день, тиждень, місяць, дотримуватися виконання свого плану, брати самозобов'язання та вчити самозвітуватися.

5.   Поглиблення розуміння учнями змісту етичних норм і правил.

6. Виховання в учнів позитивних рис характеру: обов'язковості, чесності, організованості, доброти, щирості, поваги до старших, співпереживання, вимогливості до себе.

7.   Сприяння розвитку мовленнєвої культури учня, вміння спілкуватися, висловлювати свою думку.

8.   Розвиток інтересу до навчання, формування потреби постійно активізувати свою пізнавальну діяльність.

9. Формування в учнів потреби у громадській діяльності, виховання бажання і готовності виконувати доручення, ширше залучати їх до справ і турбот старших.

10. Формування вміння бачити прекрасне у природі, творах мистецтва, в людських взаєминах.

11. Виховання свідомої дисципліни, бережливого ставлення до державного і власного майна.

12.   Навчання методам підтримки здоров'я, дотримання особистої гігієни.

13. Залучення учнів до скарбів української народної творчості.

14. Допомога у подальшому становленні органів класного самоврядування, розвиток їхньої самостійності.

15.   Залучення до виховання учнів, батьків, громадськості.

7 — 8 класи

1. Продовження вивчення індивідуальних особливостей учнів, їх інтересів та потреб.

2. Допомога учням у пізнанні власного характеру, у боротьбі з негативними рисами, у вихованні позитивних якостей.

3. Виховання в учнів позитивних рис характеру: волі, чесності, самокритичності, альтруїзму, поваги до старших, взаємодопомоги, гідності, принциповості.

4. Формування в учнів уміння спілкуватися, стисло висловлювати свою думку, збагачувати свій словниковий запас, готуватися до публічних виступів.

5. Розвиток навчально-пізнавальних потреб і здібностей учнів, допомога у науковій орієнтації навчальної діяльності.

6. Сприяння засвоєнню учнями загальнолюдських цінностей і норм етики, формування їх моральних переконань.

7. Формування вмінь та навичок використовувати досягнення мистецтва для пізнання природи, життя людей, самого себе, прищеплювати бажання берегти і примножувати оточуючу красу.

8. Виховання в учнів поваги до держави, її законів.

9. Підвищення самостійності учнівського самоврядування в плануванні, організації та аналізі повсякденної діяльності.

10. Залучення учнів до соціально значущої діяльності, формування в них потреби в громадській роботі, розширення зв'язків із трудовими і громадськими колективами.

11. Виховання в учнів потреби до самовдосконалення на ґрунті знань традицій, обрядів і звичаїв свого народу, фольклору.

9 — 11 класи

1. Сприяння тому, щоб зміст і форми колективної творчої діяльності та індивідуального впливу допомагали кожному з учнів знайти себе, самовизначитися.

2. Максимальне використання у роботі з класом досвіду самовиховання, виховання здатності до самоаналізу, самооцінки.

3. Забезпечення виховання в учнів позитивних рис: скромності, доброти, діловитості, гідності, сміливості, правдивості, поваги до старших, бережливості, благородства, організованості, старанності, непримиренності до кар'єризму, егоїзму, жорстокості.

4. Сприяння вихованню демократичної культури, вмінню аналізувати об'єктивну діяльність, відстоювати свою точку зору, поважати позицію інших.

5.   Стимулювання самостійності учнів у процесі навчання, збудження їх інтересу до науки і техніки.

6. Виховання високої моральності у взаєминах юнаків і дівчат, ознайомлення їх із законодавством України про сім'ю і шлюб.

7. Прищеплення учням високої правової культури, поваги до законів держави.

8. Підготовка учнів до свідомого вибору професії, визначення свого місця в суспільстві.

9. Виховання майбутнього захисника Батьківщини.

10. Прилучення учнів до духовної культури, до скарбів українського народу та кращих зразків світової культури.

11. Сприяння розвитку організаторських умінь і навичок учнів, становлення їх іміджу, залучення їх до виконання громадської роботи.

12. Визначення ролі органів учнівського самоврядування у зміцненні дисципліни і порядку,  постійному  виконанню  Статуту школи.