|
|
БУЛІНГ - STOP
Роз’яснення для органів та підрозділів Національної поліції щодо застосування норм Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» від 18.12.2018 № 2657-VIII 19.01.2019 набув чинності Закон України № 2657-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» (далі – Закон) прийнятий Верховною Радою України 18.12.2018. Відповідно до Закону були внесені зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) та Закону України «Про освіту» (офіційний текст закону розміщений на веб-ресурсі zakon.rada.gov.ua). КУпАП доповнено статтею 173-4 «Булінг (цькування) учасника освітнього процесу»: частина 1. Булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого, - санкція 1. тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин. частина 2. Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, - санкція 2. тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин. частина 3. Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, - санкція 3. тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин. частина 4. Діяння, передбачене частиною другою цієї статті, вчинене малолітньою або неповнолітньою особою віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, - санкція 4. тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин. частина 5. Неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу - санкція 5. тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до двадцяти процентів заробітку. Крім цього, внесено зміни: - до статті 221 КУпАП відповідно до чого підвідомчість щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення передбачене статтею 173-4 належить судам; - до статті 255 КУпАП відповідно до чого право складати протокол про адміністративне правопорушення передбачені статтею 173-4 мають органи Національної поліції. - до статті 184 КУпАП, де абзац перший частини третьої доповнено словами та цифрами «крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу», тобто частина третя цієї статті має такий вигляд: «Вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу, -». Отже, за адміністративні правопорушення, пов’язані з булінгом (цькуванням) учасника освітнього процесу, вчинені дітьми віком до 16 років відповідальність несуть батьки або особи, які їх замінюють за частинами третьою та четвертою статті 173-4 КУпАП. Якщо розглянути визначення булінгу (цькування) учасника освітнього процесу, передбаченого частиною першою статті 173-4 КУпАП та пунктом 3-1 частини першої статті 1 Закону України «Про освіту», а саме: «Булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого», варто зазначити що видами насильства є:
Відповідно до статті 52 розділу VI Закону України «Про освіту» учасниками освітнього процесу є:
Згідно чинного законодавства:
Сторонами булінгу (цькування) учасника освітнього процесу можуть бути: 1) постраждала особа – дитина / правопорушник – дорослий 2) постраждала особа – дитина / правопорушник – дитина 3) постраждала особа – дорослий / правопорушник – дитина Також слід наголосити, що такі діяння, які вчиняються із застосуванням засобів електронних комунікацій визначаються як кібербулінг. Доказами у справі про адміністративне правопорушення за булінг (цькування) учасника освітнього процесу можуть бути:
Зміни до Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII (далі – Закон). Законом визначаються типові ознаки булінгу (цькування), а саме:
Відповідно до частини третьої статті 26 Закону до повноважень керівника закладу освіти в частині запобігання та протидії булінгу (цькуванню) учасника освітнього процесу належать: - забезпечення створення у закладі освіти безпечного освітнього середовища, вільного від насильства та булінгу (цькування), у тому числі: 1) з урахуванням пропозицій територіальних органів (підрозділів) Національної поліції України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, служб у справах дітей та центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді розробляє, затверджує та оприлюднює план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти; Це означає, що кожний заклад освіти перед розробленням та затвердженням плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти повинен отримати від територіальних органів поліції (підрозділів ювенальної превенції відділів, відділень поліції) пропозиції до такого плану в межах компетенції та повноважень НПУ (проведення профілактичних заходів з дітьми, батьками, педагогами і т.д.: лекцій, бесід, конкурсів, культурно-масових заходів тощо; спільно з адміністрацією закладів світи здійснювати перевірку інфраструктури приміщень і території закладу освіти з метою виявлення місць, які потенційно можуть бути небезпечними та сприятливими для вчинення булінгу (цькування) та організацію належних заходів безпеки (пост охорони, контрольно-пропускний режим, спостереження за місцями загального користування (їдальні, коридори, роздягальні, ігрові майданчики, шкільні подвір’я тощо) і технічними приміщеннями) тощо). Планування заходів з метою запобігання та протидії булінгу (цькуванню) в закладі освіти необхідно проводити на основі вивчення причин та умов виникнення можливих ситуації, а також ймовірних ризиків проявів протиправної поведінки (насильницької поведінки). 2) розглядає заяви про випадки булінгу (цькування) здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб та видає рішення про проведення розслідування; скликає засідання комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) для прийняття рішення за результатами проведеного розслідування та вживає відповідних заходів реагування; Керівник закладу освіти уповноважений перед повідомленням в поліцію провести внутрішнє розслідування щодо ймовірності фату вчинення булінгу (цькування), відповідно до порядку затвердженого нормативно-правовими актами МОН, а також залучати поліцейських ювенальної превенції до розгляду таких випадків на засіданні комісій. Варто зазначити, що керівник закладу освіти повинен в обов’язковому порядку довести до відома здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, батьків та інших учасників освітнього процесу інформацію щодо їх обов’язку повідомити керівника закладу про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти, учасниками, свідками або об’єктом якого вони стали або підозрюють про його вчинення по відношенню до інших осіб за зовнішніми ознаками, або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб. Відповідно до такої заяви керівник закладу з’ясовує обставини випадку та скликає засідання комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) для прийняття рішення за результатами. Якщо комісія визнала, що це був булінг (цькування), а не одноразовий конфлікт, тобто відповідні дії носять систематичний характер, то керівник закладу освіти зобов’язаний повідомити уповноважені підрозділи органів Національної поліції України (підрозділи ювенальної превенції). 3) забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування); 4) повідомляє уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України та службі у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти. У разі неповідомлення про такі випадки керівник закладу освіти несе відповідальність відповідно до частини п’ятої статті 173-4 КУпАП. Постраждала особа чи її представник, а також інші учасники освітнього процесу можуть звертатися відразу до уповноважених підрозділів органів Національної поліції України та Служб у справах дітей з повідомленням про випадки булінгу (цькування). Також можна звернутися за телефонами:
Управління ювенальної превенції Департаменту превентивної діяльності НПУ
|
